Я написал тебе письмо,
Возлюбленная дочь!
Так долго шло к тебе оно,
Но Свет развеял ночь!
Я так хотел сказать тебе
О вечном на земле,
И Сына Я послал с Небес,
Чтоб не жила во мгле!
В слова Свою любовь вложил,
Так дорога ты Мне!
Я Вечность для тебя творил,
Чтоб ты была во Мне!
Мой Дух обнимет пусть тебя,
И Мы пойдем вдвоем,
Дорогой вечности любя
Я поведу в Свой Дом!
Пусть льется радость без конца,
И светом станет ночь!
В твоей судьбе любовь Отца,
Возлюбленная дочь!
Наталия Минаева,
Рига, Латвия
"Он ввел меня в дом пира, и знамя Его надо мною - любовь". Песня Песней 2:4
Любовь Моя - поэзия души...и это все о Нем
Прочитано 10345 раз. Голосов 7. Средняя оценка: 4,71
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Спасибо Господу за такие чудесные , вдохновенные строки любви, которые Он вложил в твое любящие и нежное сердечко.
Ты жемчужинка Божья!
Пусть Господь и дальше использует тебя мощно в служении Ему.
Картинка завораживает, стих нет.
Вы пишите от лица самого Бога, это дерзновенно,ну пусть будет дерзновение, но ведь тогда должно быть и совершенно. Зачем столько восклицательных знаков? Чтобы поверили? не помогут они.
Я написал тебе письмо,
Возлюбленная дочь!
Так долго шло к тебе оно,
Но свет развеял ночь!
Я так хотел сказать тебе
Как жить на той земле,
На какой той? разве земля у нас не одна? а если вы имели ввиду какое-то конкретное место, тем более не ясно, где это на той
И Сына Я послал к тебе,
ТЕБЕ - ТЕБЕ странно, даже школьник знает, что так не рифмуют.
Чтоб не жила во мгле!
В слова Свою любовь вложил,
Так дорога ты Мне!
Я Вечность для тебя творил,
Чтоб ты была во Мне!
опять мне - мне зарифмовано, это прием такой литературный? может я о нем не знаю, просветите.
Мой Дух обнимет пусть тебя,
И Мы пойдем вдвоем,
Дорогой вечности любя
Я поведу с огнем!
поведу с огнем, косноязычно, не говорят так.
Пусть радость льется без конца,
И светом станет ночь!
В твоей судьбе любовь Отца,
Возлюбленная дочь!
Комментарий автора: есть многое на свете, Светлана, чего, очевидно, вы не знаете. А за внимание спасибо.
Cветлана Бабак
2008-08-12 09:15:42
Я действительно, много чего не знаю, впрочем, как и вы. Никто не может знать всего, кроме Бога. А писать нужно учиться, вы избрали серьезную тему, поэтому графоманить здесь никак нельзя. Комментарий автора: Равно встречай успех и поруганье,
Не забывая, что их голос лжив
(Рэдьярд. Киплинг)
я благодарна вам
Галина Левицька
2008-08-12 13:18:03
Мне понравилось, очень-очень!!! И то, что написано от имени ОТЦА!!! Ведь написаное соответствует Слову, а Дух Святой говорит детям Божьим о том, что есть в сердце ОТЦА. Будьте благословенны. Комментарий автора: Спасибо. Галина. Благословений Отца!
Морозова Светлана
2008-08-16 14:47:51
Стих-е заслуживает внимания.
Здесь присутствует Свет и Гармония. Комментарий автора: Cпасибо.
Марина Н.
2008-08-25 15:56:00
Письмо от Отца... Очень оригинально. Мне понравилось. Спасибо. Комментарий автора: спасибо, Марина. У меня многие стихи как обращение Отца к дочери написаны. Не знаю почему, вот так ))
Татьяна Ворона
2010-07-30 07:05:44
я тоже могу иногда писать как от имени Иисуса, потому что точно знаю как Он ко мне относится и чего Он от меня хочет! А уж о Его обещаниях и говорить не чего: они все изложены в Писании!!! Так что стих мне очень понравился!!! Комментарий автора: Спасибо! Знаете, такие стихи приходят ко мне рано утром, в 4-5 часов. Я посыпаюсь стихами )) и просто записываю их. Они льются из меня, как вода. Это так чудесно. Пишите, Татьяна, Это Отец Небесный говорит вам о любви!
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
