***
- С тобой ругаться хочется в сердцах,
Тебе не стыдно… набожный монах?
Зачем ты свой ботинок стал снимать,
При службе в храме – как всё понимать?
Затем принялся стягивать носок,
С ноги зачем-то, в пастве вызвав шок?
Все перешёптываться стали меж собой -
Может,… тово… случилось, что с тобой?
- Нет, батюшка – я просто вдруг заметил
Один носок темнее, другой - светел.
Видимо нынче, вставши спозаранку
Один… нечаянно напялил наизнанку.
- Пусть это так брат, но при всём при том
Ты мог бы это сделать и потом?
- Небрежность, Батюшка, не стоит оставлять
И непорядок лучше сразу исправлять.
Уж раз я вижу в себе непорядок
То исправляю тут - же, без оглядок.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
Для детей : Прочтите!!! - Николай Погребняк Прочтите!!! Эту сказку написал мальчик, Мишка, живущий в хосписе; ему 12 лет. Когда Мишка лежал в реанимации, ему пообещали, что его сказку еще будут читать.
